АРИОН
Нас было много на челне;
Иные парус напрягали,
Другие дружно упирали
В глубь мощны веслы.
В тишине
На руль склонясь,
наш кормщик умный
В молчанье правил грузный челн;
А я - беспечной веры полн,-
Пловцам я пел...
Вдруг лоно волн
Измял с налету вихорь шумный...
Погиб и кормщик и пловец! –
Лишь я, таинственный певец,
На берег выброшен грозою,
Я гимны прежние пою
И ризу влажную мою
Сушу на солнце под скалою.
АРІОН
Багато в човні нас було;
Якісь напружували парус,
А інші разом силкувались
Та налягали на весло.
Мовчав
Стерничий наш розумний,
Човном громіздким керував,
Я –з вірою до всіх святинь –
Пловцям співав…
Морську гладінь
Зібгав зненацька вихор буйний…
Всі з човна згинули – це так! –
Я ж, нерозгаданий співак,
Врятован Божим Охоронцем.
Співаю всупереч біді,
І одяг, змочений в воді,
Сушу під скелею на сонці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836510
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.05.2019
автор: Борисовна