Коли душа в… полоні


На  струнах  сонячних  весна-красна  заграла,

Уплівши  в  музику  пташині  голоси,

Прибравши  ранки  сиві  у  корали,

Та  оп’яніла  також  від  краси.

Поля  і  гори…  Казка  ця  дивує

Й  радіє  їй  кожнісінька  душа,

Коли  ж  вода  в  озерах  запарує,

Здається,  в  рай  душа  та  поспіша.


Й  нема  уже  для  неї  перепонів,

І  зором  ту  красу  не  обійнять,.

Коли  душа  в  невидимім  полоні,

Й  весняні  струни  радо  задзвенять.
12.05.2019.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836488
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.05.2019
автор: Ганна Верес