Безперечно, залишаться сліди
У безмежній пам'ятній безодні
І гігантські та крихітні плоди
Про прожиті вчора та сьогодні.
Безперечно, вируватимуть враження
Про пригоди звичні або ж незабутні
Різних форм, маневрів, відгуків, важення,
Про всякі кроки: минулі та майбутні.
Безперечно, миготітиме душа.
Її дух літатиме з-поміж краєвидів
Без зайвих слів та без жорсткого коша,
З-поміж тисяч кіл та з-поміж трильярдів видів.
Безперечно, мусить вижити природа,
Попри всю, пагубну людську діяльність.
І до її проблем має бути згода,
І до неї ‒ повага та лояльність.
Безперечно, ітиме час
І все змінить у безвісті світів,
До нас, за нас і після нас
Нестиме мить у далечінь віків.
04.06.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836449
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.05.2019
автор: Оля Тимошенко