Рідний поклик - оберіг

Копиці  хмаровиння  з  решета  немов  би
Розсіяли  дощу  дрібні  краплини.
Лиш  очі,  що  далекі  тихо-тихо  мовлять,
Хоч  заблукала  в  них  журба  росинно.

Чому  наповнились  вони  відтінком  смутку?
І  де  поділась  радості  іскрина?
Розлуки  пережить  би  невимовну  скруту,
Яка  у  серці,  мов  шипи  ожини.

...Між  ними  відстань  і  війни  гарматний  постріл,
Дощі  дрібні  із  сивим  хмаровинням.
З  росинкою  блакить  очей  -  цей  рідний  поклик  -
Від  смерті  оберіг  в  бою  єдиний.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836431
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2019
автор: Світлая (Світлана Пирогова)