забуті світлини тихенько лежать
у папці, яка зберігалась роками
маленькі ще дітки щасливі стоять
і поглядом линуть до рідної мами
давно промайнули щасливі ті дні
вже виросли діти, змінились турботи
все рідше горять в оченятах вогні
у голосі чуються зрілості ноти
щодня непомітно хвилини біжать
невпинно зростає і відстань між нами
забуті світлини тихенько лежать
у пам'яті й серденьку сивої мами
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836366
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.05.2019
автор: закохана у небо2