Як би важко не було,
Та коли з нами Бог,
Він силою нас наповняє
І хрест нести помагає.
Сьогодні хтось тобі друг,
А завтра вже ворог.
З часом все перетреться
На порох. Та гірше
Коли ти сам собі ворог,
Коли все єство твоє морок.
Ото морока -
Невпіймана сорока,
Що поцупила твою ідею
І понесла у світи.
Засвіти, Ісусе Христе,
У душах наших
Світло твого Богопізнання,
Щоб прогнати той морок душі.
І хай не спокушають нас бариші.
Істинна любов
Так потрібна кожній душі.
Смакую твоє вино любові,
Настояне на слові і
Розділяю з тобою
Свій корж життя.
І невідомі ще нам почуття
Проникають у наші серця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836359
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.05.2019
автор: яся