ПАХНЕ ВИШНЯ



Коли  цвіте  і  пахне  вишня  у  саду,
коли  над  вишнею  хрущі  гудуть.
Тоді  мій  край  леліє  у  красі,
і  радується  все  живе  весні.

Рясніють  цвітом  в  Углі  всі  сади,
на  нивах  гудять  з  плугами  трактори.
І  люди  всі,на  нивах  щось  саджають-
та  всі  віддачі  по  осені  чекають.

На  гору  вийду  і  погляну  на  долину,
сади  в  цвіту,поля  поорані  у  травах  полонини.
І  очі  радує  Углянський,рідний  край,
що  кольорами  виблискує  як  водограй.

Село  моє-де  гори,річки  й  долини,
де  сонечко  чіпляється  за  сніжні  полонини.
Ти  радуєш  увесь  народ,надприродньою  красою,
хоч  зимньою,хоч  літньою  порою.

Я  у  захваті,від  тебе-природо  чарівнице,
річками,що  беруть  початок,що  най  вище.
І  все,це  у  цьому  мальовничім  і  милім  краї,
наче  художника  -  не  повторимі,є  пейзажі.

А  ще  я  тільки  тут-коли  сиджу  у  тиші,
у  змозі  написать,про  край  свій  вірші,
Бо  у  душі  бурлять-натхнення  мого  кольори,
яке  бере  зачаток-від  гір,садів  і  полонинської  води.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836353
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.05.2019
автор: Бабич