Мене розглядаєш…

Ти  так  пильно  мене  розглядаєш,
Мов  тварину  у  джунглях  густих,
То  під  лупою  душу  вивчаєш,
То  жадаєш  знайти  в  мені  гріх.
Так,  я  грішна,  як  всі  на  планеті,
Як  мільйони  звичайних  людей,
Гріх  повсюди:  в  житті,  в  інтернеті,
Він  в  світанках  і  в  серці  ночей...
Не  дивися  так  пильно,  не  треба,
Краще  просто  за  руку  візьми,
Мовчки  ляжемо  вдвох  просто  неба
І  вдихнемо  повітря  грудьми...
Не  дивись,  не  троюдь  мою  душу,
І  сховай  свою  лупу  в  рюкзак,
Випий  соку  чи  з'їж  спілу  грушу,
І  зніми  свій  розшитий  піджак.
Ну  чому  ти  мене  розглядаєш?
Краще  глянь,  як  сузір'я  горять...
Ти  не  зможеш  знайти,  що  шукаєш,
Краще  просто  відчуй  благодать...
А  між  нами  з  тобою  є  схожість,
Ти  є  в  кожного  з  добрих  людей,
Ти  безгрішна,  прискіплива  совість,
Ти  одна  замість  сотні  судей.
***

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836343
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.05.2019
автор: Sukhovilova