відлуння

зелений  колос  під  іржавий  серп_
холодний  космос  зляканого  ока_
відлуння  крику  пугача  -  пророка
ще  береже  туманний  лісостеп_

здригнулася  собі  чужа  душа,
замкнулася  найтонша  ланка  схеми_
на  довгих  палях  черепи  –  тотеми
крізь  посмішки  сичать  :  не  спокушай_

навколішки  повзе  заблуда  тінь_
навилася  таки  на  повний  місяць_
лінива  муза  воду  в  ступі  місить,
спідлоба  дивиться  в  імлисту  далечінь_

невдала  спроба  виправити  код
ілюзії  відшуканого  сенсу_
завмерлий  птах  над  слюдянистим  плесом  /  
порожній  кадр  /  останній  епізод_

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836171
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.05.2019
автор: Ки Ба 1