Я зіткала кохання своє,
З почуттів і цілунків гарячих.
Десь у лісі зозуля кує,
А берізка чомусь тихо плаче.
Переповнює серце блакить,
Що зависла вгорі наді мною.
Подих ніжності, то така мить,
А ще краще, коли ти зі мною.
Коли просто за руку візьмеш
І усмішку свою подаруєш.
У країну казок поведеш,
Чи уста поцілунком змедуєш.
Я зіткала кохання з добра,
Додала туди пахощі літа.
Щоб дорога життєва вела
У країну казкового світу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836109
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.05.2019
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)