Вдихаю цей запах духмяний,
Конвалії цвіт білосніжний.
Для мене дарунок весняний,
Згадався цілунок твій ніжний.
Спадають із квітів росинки,
Лягають мені на долоні.
Виблискують наче сльозинки,
За смаком вони не солоні.
Дрібнесенькі, білі дзвіночки,
Шлють запах такий дивовижний.
Вплітаються рими в віночки,
Бо цвіт у конвалій розкішний.
До серця тулю диво - квіти.
Не здійснене мріїв кохання.
І лиш заспокоює вітер,
Лишає в думках сподівання.
А квіти, щось хочуть сказати,
До них нахиляюся низько.
Не варто тепер сумувати,
Кохання знаходиться близько...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836011
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2019
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)