Хтось у вікно моє постукав на світанку,
Та так тихенько, що здавалося, я сплю,
Я встала з ліжка, подивилась крізь фіранку -
Порожній ґанок із краплинок кришталю...
Нема нікого за вікном, лиш теплий вітер,
Що гребнем чеше розкуйовджену траву,
А я складаю у думках питання з літер:
І хто ж це стукав і збудив мене від сну?..
Сиджу у кріслі із горнятком, їм горішки,
Розкрив свій дзьобик на гіллі дзвінкий соліст...
Ніхто не стукав у вікно...мабуть, це мишки
Танцюють зранку у норі ритмічний твіст...
Палає сонце в небесах і пестить м'яту,
Старі віконниці відкрила - квітне сад,
Закрила очі...він зайшов тихенько в хату,
Такий спокусливий бузковий аромат...
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835927
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.05.2019
автор: Sukhovilova