З давніх-давен я завжди у пошані,
Тримають мене вдома при собі,
На очі натягають мені шори,
Мотузку теж на лапи міцну й довгу
Із дзвоником маленьким на кінці.
Бере мисливець рукавичку чорну,
Щоби його поранити не зміг,
А як прийде пора - бере на лови,
Бо я є ловчий...(сокіл) молодий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835798
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 17.05.2019
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський