Душа голосила…

https://www.youtube.com/watch?v=drJZZU32H5M


"Розплинуся  в  тобі  і  вічно  житиму".
Василь  Сліпак

Де  новесенька  оселя  козака  чекає?
Мати  рідна  під  зірками  сина  виглядає.
Підставляймо  руки  сильні  попід  білі  крила...
Чутно,  як  в  мінорній  тиші  душа  голосила.
Голосила  безутішна  до  неба,  до  Бога.
Відверни  убивчу  кулю,  доле  босонога.
Пелюстками  білих  лілій  вистеляєш  сходи
від  погосту  і  до  раю  —  вічної  свободи.

Віддає  землиця  сива  люблячого  сина
з  вірним  серцем  і  душею  своїй  Батьківщині,
добряка  і  правдолюба,  "Міфа"-патріота,
в  нім  жила  велика  сила  і  талант  від  Бога.
Баритоном  надзвичайним  доля  наділила...
Сотворити  МІФ  можливо  —  убити  несила!
Розчинився  у  просторі,  у  кожній  клітині.
Буде  жити,  жити  вічно  в  рідній  Україні.

Таня  СВІТЛА
05.2019  р.



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835756
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.05.2019
автор: Таня Світла