НЕОДМІННО ПРИЙДУ

                   НЕОДМІННО  ПРИЙДУ
Я  -  як  квітка  була  у  саду
Найпрекрасніша  і  наймиліша.
Зорі  тішили  мене  молоду,
Сонце  пестило,гріло  ніжніше.
Всеодно!  -  Різного  довелось!
-Усміхались  мені,  догождали...
Як  би  я  оглянулась  чогось  -
Обімліла  б,  що  гадами  стали!
-Ні!  -  Не  стали,  а  ними  були...
Тільки  маски  собі  одягали...
Утопили  б,  як  би  могли!-
Свої  примхи-  задовільняли.

Як  встромили  у  серце  ,,ніж",
Руки,  ноги  ,,  повивертали"...
-Хай,  конає!  -Сказали:  -  Облиш!
-,,На  заставі  коней  не  міняли"...

Молода-  я,  як  вишня  цвіла:
Одиноко,  красиво  і  пишно!
-Не  добили!-Вдруге  черга  прийшла
Зтяти  голову  з  плеч!  Тепер  -  вийшло!

Не  догледів  Господар  в  саду
Квітки-Зірки,  вишневого  цвіту...
Я  -  прийду!  Неодмінно  -  прийду!
Ждіть  від  мене  -  палкого  привіту!

27.10.2016р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835724
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 16.05.2019
автор: Ганка Поліска