Під ковдрою з хмар

(фото  автора)


І  тільки  так,  під  ковдрою  з  цих  хмар,
які  -  ось-ось,  і  дотягнусь  рукою,
завмерти  у  єднанні  із  тобою
мій  рідний  краю.  Скинути  тягар

нав'язливих  думок.  І  просто  бути
маленькою  частинкою  тебе.
Блакитне  небо,  поле  золоте...
Побачити,  торкнутися,  відчути,

як  річки  стрічка  швидко  струменить,
і  вітер  грає  з  вітами  волосся.
Твій  спів  дзвінкий  -  пташине  стоголосся.
Весняних  квітів  аромат  п'янить.

Така  краса  -  безцінний  божий  дар.
І  гріх  тяжкий  того  не  розуміти  -
повинні  ми  плекати  та  любити
усе,  що  є  під  ковдрою  з  цих  хмар.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835697
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.05.2019
автор: Юлія Сніжна