Дощ миє вікна

Дощ  миє  вікна.
Небо  гуркотить.  
Тривожний  погляд
В  душу.  Сірість  вулиць.  
А  світ  застиг.  
Й  краплинка  не  тремтить.
Рука  руки  так  мимохіть
Діткнулась.  
Сплелися  пальці,  
А  в  зіницях  біль
Вже  малював
Із  долі  одкровення.  
М'які  вуста.  
І  поцілунків  хміль.  
Й  кохання
Незникаюче  знамення.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835658
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.05.2019
автор: Поцілована Сонцем