Дощ миє вікна.
Небо гуркотить.
Тривожний погляд
В душу. Сірість вулиць.
А світ застиг.
Й краплинка не тремтить.
Рука руки так мимохіть
Діткнулась.
Сплелися пальці,
А в зіницях біль
Вже малював
Із долі одкровення.
М'які вуста.
І поцілунків хміль.
Й кохання
Незникаюче знамення.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835658
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.05.2019
автор: Поцілована Сонцем