- Присядь у крісло, -
благають ноги.
Так краще, звісно,
втекти від втоми.
Опори міцні,
час марення.
Труби мідні
думку живлять.
Хай не директор,
а проста людина.
Сиди спокійно,
ще рання година.
В залі, квартирі,
десь на роботі,
легко на спині
дрімати поволі.
Важко вставати,
може не треба
себе відривати
від спокою неба.
Сон павутиною
ліг зненацька.
І ти вже хмаринкою
Пурхаєш хвацько.
Присядь у крісло...
лягай до ліжка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835613
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2019
автор: Мандрівник