МОЇ ВІТРИЛА

Життя  мого  ви  два  вітрила-
мої  сини,моя  ви  сила.
На  кораблі,що  я  пливу  своє  життя,
так  і  називається-"СІМЯ  МОЯ"

Життя  людське  -море  бурхливе,
і  корабель  бороздить  моря,що  сили.
Буває  штиль,буває  і  штормить,
життя  є  море  і  нам  по  ньому  плить.

І  ці  вітрила  підганяють  корабель,
вони  є  стимулом  життя,для  всіх  сімей.
Хоч  бурі  і  вітри,що  сил  дають  вітрилам,
але  корабель  наш  -це  є  могуча  сила.

Команда  злагоджена  корабель  доведе,
де  у  портові  швартуватися  буде.
І  бороздить  моря  життєві  і  надалі  будем,
та  про  вітрила  і  сам  корабель  не  забудем.

Щасливо  плавати  і  подолать  девятий  вал,
щоб  брали  всі  з  життя  хто,що    бажав.
А  у  вітрилах,вітер  панував  завжди,
тоді  корабель  буде  легко,мій  пливти.

І  сміх  на  кораблі  гучно  лунає,
шторми  й  негоду,від  корабля,хай  відганяє.
Повний  вперед-команда,щоб  була,
піднять  вітрила-пливем  у  щасливе  ми  життя.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835448
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.05.2019
автор: Бабич