Слухаю та не чую,
Дивлюся та не бачу.
А хто її знає,
Ту долю козачу?
Козаку дорожча воля,
Ніж твоя, дівчинонько,
Неволя. Сльози.
Ах, ці сльози дівочі
Гарячі мов вогонь.
Та ось весна
Торкнулася її долонь.
І висохли сльози.
Весна у долоні,
А серце козаче
Знов у полоні.
І нічого тут не вдієш,
Коли сам Господь
Любові зерна сіє.
І засівається
Сердець наших нива.
Життя повне дива.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835409
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.05.2019
автор: яся