Не перевелися у нас
Ще справжні ковалі.
І кузня у нас є своя,
Багатолітня.
І куємо ми долю,
Перековуєм недолю.
О! Ти досвідчений коваль,
Коваль свого щастя.
А ти чого тут крутишся,
Нещастя?
А... допомагаєш.
Правду кажуть,
Не було би щастя,
Та нещастя помогло.
Ми поєднані з тобою
Думкою одною.
Очі до неба зведемо,
Руками до землі
Припадемо.
Ах! Живемо.
А серце так рветься
До весни, до радості
Життя й любові.
І почуття ми відчуємо нові,
Ще незбагнені,
Почуття шалені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835210
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.05.2019
автор: яся