Хто сказав, що життя це фінансовий звіт,
Що в грошах справжнє щастя, а радість в багатстві?
Я б віддав все, що мав…Все, що мати би міг,
Лиш за погляд зелених очей, наче в казці.
Я б пів серця віддав…Кращу частку життя,
За один імпульс тіла, що рвонув у мій бік,
За гарячі вуста чи за мить почуття,
Такі ніжні, як в мене…Я б віддав, й впав до ніг.
Лиш за дотик руки чи за слово «любов»,
Що сказала б мені, я готовий на жертви!
Вмить на небо злетів чи у пекло пішов
За тобою…За тебе…Не страшно померти.
Хто сказав, що життя особисто твоє?
Що не можна його дарувати коханій?
Що любов тимчасово у серці живе
І межа в неї є, чи кордони та грані?
Це не так…Хто кохав, певно знає той вже,
Безкінечна любов і безмежне кохання!
Сенс не в тому аби лиш підкласти плече,
А й віддати життя за любов без вагання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835130
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.05.2019
автор: Ярослав Ланьо