А ми сховатись можемо у сутінках,
Прикрившись долі білим рукавом
Шматочок совісті підглядує із вузлика:
Я тут ще...Трішечки...Згадай мене.. Агов...
Ти ж українець, неньку твою душу,
Ти не фашист, та вимкни ту брехню:
Коли не з"їм, бодай тоді надкушу, -
Століттями втирали маячню
То хто ж ти, справді , щирий українцю?!
Тебе шукаю серед прадідів своїх...
Чи віддаси усе, що є чужинцю
На роздоріжжі недопалених доріг?
Манкурт, васал, перекруч чи лайдака
Скажи мені , вкраїнцю, хто ти є?
Один гидує словом "посіпака",
А другий у Брюховичах доб'є...
А ми сховатись можемо за спинами
І навіть вишиванки одягать,
Але, на жаль, зостатись половинами,
І яму для товариша копать.
А ми сховатись можемо у сутінках,
Прикрившись долі білим рукавом
Шматочок совісті підглядує із вузлика:
Я тут ще...Трішечки...Згадай мене... Агов...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835058
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.05.2019
автор: Надія Карплюк-Залєсова