Про щось важливе.

Чому  важко  говорити  про  щось  важливе?  

А  чому  не  важко  говорити  образи?  Чому  не  важко  починати  сварки?

Але.  

Чому  важко  сказати  "дякую",  "будь  ласка"  і  "вибач"?

Дійсно,  чому?  
Бо  люди  бояться  перед  кимось  бути  приниженими.  

Якщо  ви  кажете  "дякую",  це  означає,  що  ви  прийняли  щось,  за  що  треба  подякувати.

Вартувало  б.  

Якщо  людина  вважає,  що  так  має  бути,  то  в  такому  разі  не  дякує  зовсім.

Якщо  ви  про  щось  просите,  то  кажете  "будь  ласка".  

Вартувало  б.  

Якщо  ж  людина  вважає,  що  так  має  бути,  вона  наказує.  Точніше,  не  вживає  "будь  ласка".  

Якщо,  ви  кажете  "вибач",  це  означає,  що  ви  визнаєте  те,  що  щось  зробили  неправильно.

Якщо  ж  людина  вважає,  що  так  має  бути  –  вона  не  вибачається.

Чому  важко  говорити  про  те,  що  важливо?

Тому  що,  ми  опустимось  до  тої  межі,  яку  собі  встановили.  Яку,  за  нашими  мірками,  пересікати  не  вартувало  б.  Бо  це  руйнує  зону  комфорту  в  якій  сидимо,  як  в  пансері.  

Важко  говорити  про  щось  важливе,  бо  воно  вже  не  стосується  лише  нас,  але  й  того,  хто  про  це  знає.

Переступити  свою  межу,  пройти  через  самих  себе.  

Або  ж  боїмося  тому,  що  хтось  може  розтоптати  щось,  що  важливе  для  нас.

Хоча,  знаєте,  з  цього  треба  посміятись.

Чому?  Бо  сміх  продовжує  життя  і  допомагає  забутися  в  турботах.  Робить  важкі  думки  легкими  і,  жартуючи,  можна  сказати  щось  важливе.  

Тоді  воно  не  сприймається  серйозно,  а  доступно.

Взагалі  найкраще  мовчати,  бо  важливе  треба  відчувати,  а  не  говорити  про  нього.

Важливе  цінує  мовчання.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834954
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.05.2019
автор: Рія