Хоч ти і не дожив до того дня,
Коли стріляти танки перестали,
До дня, коли скінчилася війна,
Яка життів мільйони змордувала.
Залишив ти свій дім в ті люті дні,
Віддавши своє фото крихті-сину.
Без тебе діти лишились одні,
Та ворогу не лишив батьківщину!
Ти йшов у бій без всякого страху,
Боровся за дітей своїх майбутнє.
Хоч ти у вічність відійшов глуху
Та подвиг твій лишився незабутнім.
Хоч ти і не дожив, та вдячні ми,
Із болем, що живим не дочекались.
Я хочу, щоб ви - ангели війни,
Навіки в серці нашім залишались!
Теофілу Івановичу Попроцькому присвячується.
1903 - 1944
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834937
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2019
автор: Oleksandr Poprotskyy