попівці

ой  попівці,мої  ви  попівці
я  не  знаю  дорожче  села
промайнуло  моє  тут  дитинство,
золота  моя  юність  пройшла.

над  полями  лелеки  кружляють,
а  в  садах  чути  спів  солов'їв.
я  не  знаю  дорожчого  краю,
чим  цей  край  що  мене  народив.

працювала  матуся  на  фермі,
проявила  не  мало  турбот,
а  для  батька  відкрив  щиро  двері
Поповецький  консервний  завод.

коли  я  попрощався  зі  школою
і  пішов  у  світ  шляхом  своїм
назавжди  пов'язавши  із  долею
рідний  край.я  завжди  був  твоїм.

я  по  світі  поїздив  багато,
та  яким  би  не  був  дивним  світ
ця,ріднесенька  батьківська  хата
самий  мій  дорогий  оксамит.

я  частенько  в  село  приїзджаю
і  вклоняюсь  йому  низько  я.
і  люблю  я  його,й  поважаю,
адже  це  батьківщина  моя.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834894
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.05.2019
автор: Малиновый Рай