Моя Україна! Моя рідна земля,
Сьогодні в жалобі.. І не чуть солов`я,
Приспущений прапор, ледь вітер гойдає,
Рік тридцять дев`ятий, народ знов згадає.
.
Ті війни і біди… жахи, гул моторів,
Все небо порвали, плач люду, у горі,
Обличчя фашизму… спомин серце крає,
Солона сльозина на квіти стікає.
Прийшов сорок п`ятий, цей День Перемоги,
Вщент вибитий ворог і зникли тривоги,
Змогли це зробити,здатні згуртуватись,
Ніколи в житті, ми, не станем здаватись!
На цвинтарі тихо… всі люди в поклоні,
І небо, теж плаче, краплини холодні,
Сердечко крається, салют, вишиванки,
Стрічають старенкі жадані світанки.
Нехай колосяться, скрізь щедрії поля!
Нехай буде мирно! Україна моя,
І мати зустріне щасливу дитину,
За хлібом і сіллю збере всю родину.
Щоб воєн не знати!І всім пам`ятати!
Ніхто не забутий - Ніщо не забуто!
08.05 2019р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834879
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2019
автор: Ніна Незламна