Дощить

Д[i]ощить-дощить-дощить-дощить  !
І  небо  вже  немов  пожежний
гасить-гасить-гасить-гасить
людську  агресію  необережно.

То  певно  кара  вища  за  гріхи  -
природи  око  всюдисуще.
-Дощить-дощить-дощить-дощить...  -
сумної  вісті  дріботять  із  суші.

[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834748
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.05.2019
автор: Мандрівник