Я знову чекаю весну.
Вже не холодно, але й не тепло...
Я дивлюсь як летять хмарки,
Зовсім близько і так далеко!
⠀
Вже не холодно в руки холодні.
І не тепло як було завжди...
Заливають бульвари в безодню...
Ці легенькі, теплі хмарки.
⠀
Звідкіль взявся натомлений вечір?
Ще хвилинку і втопить стежки!
У блискучих, водяних мольбертах
На асвальті малює казки...
⠀
Де-не-де ходять радісні пари.
Дощ для них - не помітний співак.
По шибах вінтажного бару,
Стукотить заржавлений цвях.
⠀
Ще хвилинку і піду за ним,
Рахувати його срібні краплі.
І ліхтар світлом нічним,
Елегантно освітлює плаття...
⠀
Я за руку той дощ візьму!
І невільно подамся по залі
Серед вулиць сліпих! Іду...
Де на мене тепло чекає...
⠀
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834703
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.05.2019
автор: Ірина Олійник