До онука бабця, в білий день сердито
- Не лежи, ледаче, наноси в корито
Он води корові. Реве, хоче пити
Телефон покидай, досить говорити!
Ти – (нерозумаха), це ж планшет, не бачиш
І чому так рано голову морочиш?
Я ж іще не снідав, хоч сонце в зеніті
Хай я прочитаю, що робиться в світі.
Ледь – ледь посміхнулась, онуку лукаво
Підійшла близенько, глянула ,- Цікаво
Яке воно й що вчить? Ану хай побачу
Оторопіла, ну, як ( попу )дівчачу
Побачила, зблідла! Очі, аж на лобі
- То й хай нагодує, тебе оця зомбі!
25.04.2019 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834653
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.05.2019
автор: Ніна Незламна