Сезон дощів, заварю більше чаю,
щоб бути в тонусі із небом -
таким же беспросвітно-темним,
чи то заплаканим і щемним,
аж вириває серце із грудей -
не дано мені пізнати світ оцей :
загадкою захмарений,
калюжами розбавлений,
бульками танцюючий
у дзеркалі кривому.
Шукаю обнову
поглядом ясним.
Дайте помпу мерщій,
дайте ліхтарик замість зірок,
дайте чоботи гумові,
парасолю й плащ...
я Вам сонце принесу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834643
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.05.2019
автор: Мандрівник