Помста

[i](Продовжуючи  тему  В.  Насипаного  та  Т.  Комаринського    про  складні  стосунки  жаби  і  комара  
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834588)[/i]
Я  не  поет  –  я  тільки  вчуся,
На  авантюру  поведуся,
Бо  і  мені  жаль  комара,
Що  не  зазнав  в  житті  добра.
Хоча  і  він  теж  вади  має,
Свій  хобот  в  чужі  справи  пхає,
Й  без  капості  не  може  жить,
Аби  когось  не  укусить.
Але  якщо  лиш  правди  ради,
Відкинуть  вбік  природні  вади,
То  спробуєм  фантазувати,
І  щось  прикольне  написати….
……………………………………………..
………………………………………………
…  з  фантазією  кепсько  в  нас…
Уявим  Францію…  Прованс…
Отож  мосьє  Дон  де  Комар,
Зайшов  французький  ресторан.
Вивчав  в  меню  нулі  та  крапки,
Й  замовив  там  жабині  лапки…
ЗДІЙСНИЛОСЯ!!!    (Без  зайвих  слів…)
Комар  у  клярі  жабу  з’їв…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834600
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.05.2019
автор: Інна Рубан-Оленіч