Пальцями вгору наш місячний легінь
Вперто тримає нічний небозвід.
Нічка-ворожка гадає на темінь,
Краб прибережний прискорює хід.
Птаха пітьми виграє на сопілці —
Вивчила ноту, та тільки одну.
Вітер притихнув на пальмовій гілці,
Ковзає хвиля самотня по дну.
Хлюпає човен, припнутий в камінні,
Місячна стежка — найкращий маршрут,
Щоб поєднати закохані тіні
І врятувати кохання від скрут.
9/04/19
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834597
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.05.2019
автор: Lana P.