А, може, не треба ось так з плеча - і пусто?
А, може, не варто ось так відверто - і самотність?
Можливо, не завжди мати не думку, а "мнєніє" - правильно?
Тим більше не пам'ятаю, аби вас просили.
А ви уперто на кактус непристойним місцем.
А вам здається їжаки - то такі м'які іграшки.
І наче все й так зрозуміло є і було,
Та грати на розстроєному піаніно - ваше хобі.
Зібрати б вас, таких соціопатичних зомбі,
Закрити в ліфті зламаному до появи фобії.
Та навіть і тоді не маю певності,
Бо викиди у середовище - єдиний ваш талант.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834569
Рубрика: Верлібр
дата надходження 05.05.2019
автор: Аліна Чиж