Хлюп - хлюп, хлюп - хлюп, хлюп - хлюп...
Про що ти шумиш моя річко,
кому виливаєш срібні вірші ?
Я умиюсь в тобі звично,
торкнувшись прозоро душі.
О, як звабливо-щемливо хлюпочеш,
ласкаєш мов наречена коханого.
І врешті замурзаний хлопець
очиситься від світу порочного.
Й корабликом думками пливу,
бо втомився ходити по стерні.
Може краще воно на плаву
бути, чим унизу на поверхні.
Хлюп - хлюп, хлюп - хлюп, хлюп - хлюп...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834552
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.05.2019
автор: Мандрівник