Я пам'ятаю тебе, діду!
Хоч ти давно пішов з життя,
І час не залишає сліду,
Все поглинає в небуття...
Ти не любив розповідати
Ні про війну, ні про бої,
Все намагався приховати
Думки засмучені свої...
Лише казав: "Я мав надію,
Не забере мене війна...
Брехати зовсім я не вмію,
А правда на війні страшна..."
Він всі воєнні нагороди
В старій шухлядці зберігав,
Бо не було тоді нагоди,
Куди б медалі одягав...
Криваві фронтові дороги,
Він мужньо, гідно подолав,
Прийшов до рідного порогу,
Що скільки літ його чекав...
Свій рід - від батька і до сина,
Що пам'ятати нам усім...
Стара, любительська світлина -
Від діда правнукам своїм...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834507
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.05.2019
автор: LubovShemet