Я так тихо піду

Я  так  тихо  піду,
Що  ти  навіть  цього  не  помітиш.
З  твого  серця,  думок,  
І  не  буду  тривожити  сон.  
Тільки  інколи  ніжно
Весняним  окриленим  вітром
Зазирну  у  шибки.  
Не  зашторюй  на  вечір  вікон.  
Відчини.  Хай  маленька
Вишнева  пелюстка
Доторкнеться  до  вуст,
Таких  рідних  і  ніжних.  Моїх.  
Сумуватиму  так.  Так  безмежно.  
Так  жалібно.  Густо
Засіватиму  дощиком.  
Знаєш,  ті  крапельки  -  сміх
Мій  дзвінкий.  Хай  хоч  інколи
Спогад  зринає
Десь  із  безвісті  мрій.  
Бо  для  тебе  я  справжня  була.  
Розшукай,  якщо  справді  мене
Іще  досі  кохаєш.  
А  я  дам  тобі  в  небо
Міцних  два  любові  крила.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834490
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.05.2019
автор: Поцілована Сонцем