НЕ КЛИЧ МЕНЕ Я САМ ПРИЛИНУ

На  світі  я  бачив  багато  облич,
Та  тільки  твій  образ  один  серед  світу.
Він  завжди  зі  мною,  ти  тільки  поклич
І  я  полечу  на  незнану  орбіту.

Для  мене  нема  на  шляху  перешкод,
Мені  не  страшні  ні  морози,  ні  спека.
Я  прагну  єдину  лише  з  нагород,
Чи  близько  летіти  мені,  чи  далеко.

Я  стежку  до  тебе  знайду  в  споришах,
Де  роси  холодні  мене  будуть  гріти.
Бо  знаю,  що  десь  є  у  світі  душа,
З  якою  я  буду  зорею  горіти.

Люблю  дуже-дуже,  як  пташку  в  раю,
Немов  біля  хати  червону  калину.
Я  люблю,  бо  живу,  живу,  бо  люблю,
І  знай,  час  покличе  до  тебе  прилину!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834431
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.05.2019
автор: Віталій Назарук