Крилатим птахом я майну у небо
Подивлюся на себе, -й те що маєш ти
Чого було достатньо, а чого й не треба
Там зрозуміліше, з-за хмар, із висоти...
Прохожі пробігають, наче пікселі,
Біжать у справах-що мені до них?
А десь моє маля рахує миті-
До зустрічі, і до батьківських втіх)
Побачу миті ніжності і правди
Побачу дні і ночі із брехні
Я пам'ятаю. Й це мабуть назавжди
Секундомір любові йшов на дні...
Та що там дні, то мабуть на години!
Рішучий догляд і відраза обіймання
Стримаюсь я... У кожного свій погляд
На те чим є, і з чим їдять кохання...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834347
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.05.2019
автор: Katran