Біленька хатина

За  Панським  ставком  на  горбочку,
Де  корінь  пустив  родовід,
Стояла  хатина  в  садочку,
Яку  збудував  ще  мій  дід.

Ця  мазанка  біла,  як  іній,
Віконця  маленькі  в  стіні.
На  ній  візеруночки  сині
Були  найгарніші  мені.

Під  стріхою  сіра  покрівля  -
В’язали  з  соломи  снопи.  
Долівка  застелена  зіллям,
Ще  свіжим  його  занесли.

Коричнева  глина  на  призьбі,
Жовтесенька  смужка  навкруг,
Всміхалося  сонечко  в  небі
До  рівно  наведених  смуг.

Там  ріс  попід  тином  барвінок,
Під  вікнами  мальви  цвіли.
Від  груші  старої  затінок  -  
Дерева  розлогі  росли.

Тягнулась  стежина  до  хати,  
Яка  поросла  споришем...  
Моєї  матусеньки  мати
Усіх  пригощала  борщем.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834282
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.05.2019
автор: Ольга Калина