* * *
Господу Ісусу з любов’ю
присвячується
Про що тобі, душе, сонце?
Дозволь собі бути щасливою!..
Про що, серце, чистії зливи?
Прийми Мене, й будь щасливим.
Про що, о, тобі вітрогон цей –
Що змінює перспективи?
Тебе люблять – місяць і зорі! й сонце!
Якщо ти –
в Христі – щасливий!!!
Тебе любить – дуже велике!!!
Середнє, й мале – навроді...
Тебе любить тайна свята –
Бо любить уся природа!!!
Тобі йде життя присвята...
Любов впокоряє й все дике...
Вона ж пориває? – в небеса пориває!–
Ти любиш Христа – і немає
Тоді в світі надто великого –
крім любові!
боготворить, проникає –
всіх розв’язує і перемінює! –
це любов, її не вистачає
в світі – всім...
Все живе прилітає – і дзьоби відкриває –
а горланить! – верещить! –
прямо щастя співає
в лісі,
де любов у Христі заспіваєш!!!
все живе – прибігає!..
в місті ж – все утікає...
мов боїться її!
й найсильніше бажає –
цього...
оцього
сильного Бога!
найлюбимішого, наймудрішого Бога...
02.05.2019, Світлий Четвер,
ранок
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834191
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 02.05.2019
автор: Шевчук Ігор Степанович