Оце мій двір, оце моє село,
І я йому чужію і чужію.
Ще сердиться і зморщує чоло,
Воно мені, а я йому радію.
Стоять стовпи і ждуть своїх лелек,
Справляють горобці свої бенкети.
Виглядують з старих бібліотек
Незвідані історики й поети.
Добридень вам! День добрий тут і там.
Чия ти, доню? Ось яка ти пані.
Поважно відчинив ворота в храм
Старенький Бог у золотім каптані.
Усе таке і рідне, і чуже…
Ось з двору щастя вийшло зустрічати.
Моє дитинство свято береже
Береза біля батьківської хати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834128
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.05.2019
автор: Олена Жежук