Синевир
Є в Карпатах миле місце,
хочеш — вір або не вір,
там у тиші б'ється серцем
діви Синь і хлопця Вир,
серед гір в малій долині
дивне озеро одне,
до якого тягне й нині
всіх туристів і мене.
Від мелодії сопілки
народилась там любов
і розквітла аж настільки,
що чарує знов і знов,
ніби в озері водою
є ті світлі почуття,
що із долею гіркою
не пізнали забуття.
Синевир, Синевир,
дім кохання серед гір,
де завжди живе весна,
де є він і є вона.
Синевир, Синевир
є між нами, лиш повір,
глибиною ніжних слів,
чистотою почуттів.
Не важливо, біль чи горе,
не важливо, що як гори,
долі дві і два життя
поміж хмар без майбуття.
Як поєднує кохання,
мов щоранку те світання,
сильним, щирим, золотим,
світлом сонячним святим.
Віктор Цвіт 17.02.19
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833757
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.04.2019
автор: Віктор Цвіт