Синевир

Синевир

Є  в  Карпатах  миле  місце,
хочеш  —  вір  або  не  вір,
там  у  тиші  б'ється  серцем
діви  Синь  і  хлопця  Вир,
серед  гір  в  малій  долині
дивне  озеро  одне,
до  якого  тягне    й  нині
всіх  туристів  і  мене.

Від  мелодії  сопілки
народилась  там  любов
і  розквітла  аж  настільки,
що  чарує  знов  і  знов,
ніби  в  озері  водою
є  ті  світлі  почуття,
що  із  долею  гіркою
не  пізнали  забуття.

Синевир,  Синевир,
дім  кохання  серед  гір,
де  завжди  живе  весна,
де  є  він  і  є  вона.
Синевир,  Синевир
є  між  нами,  лиш  повір,
глибиною  ніжних  слів,
чистотою  почуттів.

   Не  важливо,  біль  чи  горе,
не  важливо,  що  як  гори,
долі  дві  і  два  життя
поміж  хмар  без  майбуття.
Як  поєднує  кохання,
мов  щоранку  те  світання,
сильним,  щирим,  золотим,
світлом  сонячним  святим.

Віктор  Цвіт  17.02.19











   

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833757
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.04.2019
автор: Віктор Цвіт