Коли над горою завила трембіта
І ранок
Прибрів
Хижим звіром
З віршів,
Холодні,
Голодні
І сірі
Від сажі
Вночі
Мотелі
Втікають від сонця,
Як миші
В нору.
Овечки
Івана,
Петра
Та Павла
Кричать,
Бо за ними вовки.
Були би людьми –
Молили би,
Просили би
В Богів благодаті,
Проте не почує ніхто,
Бо перший
Природи закон
Основний –
Забирати життя.
Записуй,
Щоб сильний йшов далі,
Хтось має злягти,
Як трава,
Що чекає весни...
2019
© Богдан Кухта
*Бонусні 2 тексти з 2019
Підтримати автора:
4441 1144 2483 1947 - моно
4149 4999 9060 2763 - приват
[youtube]https://youtu.be/MFHI3Pmurgc[/youtube]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833749
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.04.2019
автор: Kukhta Bohdan