СОНЦЕ ЗАХОДИТЬ ЗА МЕЖУ

Надихнула  віршем  Ганна  Верес
КОЛИ  У  ВЕЧІР  СОНЦЕ  ЗАБЛУКАЄ
Сонечко  ,заходить  у  надвечір'я,  за  межу.
 випромінює,  небокрай...  осяює,  доріжку.
Сів  ,жайвір  на  плече  оспівує  божу  красу
Слухаю,і  крізь  світи  навпростець  біжу  пішки.
Я  заблукала  ,у  травах  у  квітучім  полі.
ніяк  не  можу,  віднайти  дорогу  додому.
Я  вдихаю  ,у  пахощі  квіти  волошкові.
тут  з  далеких  доріг  ,зцілюю  душевну  втому.
Зійшла    перша  зіронька  і  дарує  цінний  скарб.
о  яка  блаженна  мить,що  в  алмазах  розквітає?.
і  я  тут  приймаю,благословення  -божий  дар.
Від  щастя,виростають  крила  до  зір  злітаю.
М  .Чайківчанка.



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833725
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.04.2019
автор: Чайківчанка