Весна

Весна  обтрясла  свої  ноги  від  снігу
Під  білою  ковдрою  залежала  спину
Мов  кіт  потягнулася  та  позіхнула
І  люди  в  селі,  весни  подих  відчули
По  синьому  небі,  хмари  повисли
Немов  на  шнурку,  сохне  білизна
У  затінках  сніг  послідній    дотанув
Там,  де  ще  вчора  -  білі  зяяли  плями
Мокрі  калюжі  кругом  утворились
А  в  них,  наче  небо  весняне  втопилось
Струмки,  мов  прядиво  -  снують  буєраком  
Туди,  де  ріка  -    бере  свій  початок
Із  вирію  птаство  у  гнізда  вернулось
В  сусіда  на  хаті  -  лелеки  газдують
Вже  люди  в  обійстях  сади  побілили
Рядами  стоять  черешні  та  сливи
У  білих  фартушках,  від  сну  позіхають
Немов  школярі,  перший  дзвоник  чекають
Зранку  в  дворах  чути,  як  ріжуть  свині
Готуються  газди,  бо  скоро  Великдень
Кoптять  на  свято  шинки  і  ковбаси
Вітер  розносить  селом  аромати
Ще  яйця  малюють  та  печуть  паски
Щоб  було  на  свято  на  стіл  що  покласти
До  кошика  ще  і  рушник  вишивати
Та  одяг  святковий,  новий  прасувати
І  всі  з  нетерпінням  чекають  на  цей  день    
Що  в  народі  його,  величають  Великдень

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833716
Рубрика: Вірші до Свят
дата надходження 27.04.2019
автор: Terry