Обіймала й цілувала
Скрізь Русланчика Агата,
Загадково так сказала:
-Скоро ти вже станеш татом!
Раптом зблід татусь майбутній,
Чомусь гикавка напала,
Хотів вимовить щось путнє –
Зразу мову відібрало.
-Це від щастя, так буває,-
Заспокоїла Агата,-
Бо я знала, що ця звістка
Справжнім буде тобі святом.
Вірю, що такі сюрпризи
Тобі , навіть , і не снились,
Твоє радісне серденько
На хвилину зупинилось.
І в цю мить тобі, коханий,
Нехай заздрять усі люди,
Опиши життя щасливе,
Яке в тебе далі буде!
-Далі я прийду додому,
Жінка гляне гнівно в очі,
Дасть по пиці, запитає,
Де я лазив до півночі?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833688
Рубрика: Гумореска
дата надходження 27.04.2019
автор: Катерина Собова