спростована сміхом підозра не варта сльози_
навіяна спрага гріха жалить вимерзле серце_
тримають хитку рівновагу мовчань терези,
годинник нервово торочить то фугу, то скерцо_
ці вікна транслюють уривчасте блякле кіно_
амур наштрикнувся на власну стрілу мимоволі_
фіксують нудну нічию щастям спалені долі,
хто першим підступно штовхне зайвих слів доміно_
цей ґвалт стоголосий воронячих сонних роїв_
останнє загострення вірусу хіті вгаває_
брехнею наповнені чаші терпінь до країв
кігтиста рука ллє на попіл уявного раю_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833669
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.04.2019
автор: Ки Ба 1