Я людина


На  світі  така  єдина
А  всі  ви  моя  родина.
І  в  мене  є  свої  вади
Є  послана  з  неба  радість,
Є  посланий  з  неба  сум
І  ще  думка  тече  мов  струм
І  мріють  сердечні  струни
і  поки  вони  звучать,
Я  маю  право  мовчати,
І  я  маю  право  казати
Та  права  не  маю  повчать
І  я  маю  право  жити
І  маю  право  любити
Довіку  у  цім  житті.
Ти  дивися  згори  -  звисока
На  мене  все  видним  оком
Не  дай  мені  Боже  збитись
Із  праведного  путі.

Парище.
2019р.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833636
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.04.2019
автор: Мартинюк Надвірнянський