Бджоли гудуть

Бджоли  гудуть  понад  веснЯним  квітом,
Проголодавшись  після  довгої  зими.
Весна  невпинно  шириться  над  світом,
В  якому  зараз  всі  перебуваємо  і  ми.
Потроху  зеленіє  все  довкола,
І  навіть  мохом  вкривсь  трухлявий  пень.
Земля,  яка  була  ще  донедавна  гола,
Вквітчається  під  шум  пташні  й  пісень.
І  сонце  ясне,  й  чисте  небо,
І  білий  колір  в  цвіту  абрикос
Дає  надію  й  відчуття,  що  треба
Життя  сприймати  мовчки,  а  не  вголос.
Навіщо  говорити  –  чути  краще,
Як  вітер  ніжно  доторкається  квіток,
Які  стають  від  того  ще  пахуще
Запрошуючи  усіх  бджіл  на  взяток.
Почути  кожний  звук  весни  у  тиші
Й  відчути  тишу  в  гомоні  пташок,
Й  полинути  душею  в  самі  виші,
І  віднайти  для  себе  в  душу  затишок.

21.04.2019р

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833521
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.04.2019
автор: Павло Коваленко